Юрій Андрухович “Єдиноріг”

Єдина. В лісах застає мене темна година, як музика в місті зненацька за рогом. Я чую: пасеться узліссям єдино- ріг (не плутати з носорогом). Єдина. В лісах застає мене темна година, як музика в місті зненацька за рогом. Я чую: пасеться узліссям єдино- ріг (не плутати з носорогом). Я брав weiterlesen…

Запитання носорога

В травні група старшокласників школи Рудольфа Штайнера Вандсбек (Гамбург) поставили п’єсу Єжена Іонеско „Носорог“. Хто не читав, короткий зміст: у маленькому провенційному європейському містечку всі люди починають перетворюватися на насорогів. Тобто вони не народилися, а стали тварнами. Крім того, приймають це за щастя. Звернутися сьогодні до цієї теми мене заставив weiterlesen…

“Іспанська танцівниця” Райнер Марія Рільке

(Переклав Микола Бажан) Немов сірник доторкнутий вогнем, що, не спахнувши, язичками грає, — отак і в колі перед глядачем, палка, порвиста, осяйна лицем, вона свій кружний танець починає. Раптово вгору полум’я звелось. Волосся нагло запалало, й ось розкішний одяг спалахнув на ній, кружляючи, як вихор вогневий, в якому, наче злякані weiterlesen…

Африканське прислів’я

“Щоранку в Африці пробуджується один лев. Він знає, що має бігти швидше від газелі, щоб зловити її, або вмерти з голоду. Щоранку в Африці пробуджується одна газель. Вона знає, що має бігти швидше від лева або має вмерти. Щоранку, коли ти пробуджуєшся, не питай, чи ти лев, чи газель, але weiterlesen…

Проект Д.І.М. – Друзі і Марушка

Д.І.М. (Друзі і Марушка)  “Коли я була маленька я ходила в школу, тепер ця школа не моя, а чужа“, – Софія, 4 роки. Stand: 11.06.2013 Юлія Марушко (Луцьк, Київ, Берлін, Кассель, Гамбург) У мене є мрія – заснувати вальдорфську школу у рідному Луцьку, на західній Україні. В моїй мрії діти weiterlesen…

Гамбург

Я довго до Тебе звикала ніби до жінки в собі тоді я ще не знала що проблема в мені називала причину в Берліні у вечірках і безтурботності ти мовчки чекав і знав що восени я розуюся і піду по тобі ногами босими Ти як доля яка у нас не одна weiterlesen…

Мудрість Варвари

В 2008 році я виграла міжнардну стипендію для журналістів і провела осінь в Берліні. Одного дня, на черговій важливій зустрічі, потенційний роботодавець запитав мене де я бачу себе через 5 років. 5 років… В той момент я не могла відповісти де я буду ввечері. “Через 5 років я буду, як weiterlesen…