Гамбург

Я довго до Тебе звикала ніби до жінки в собі тоді я ще не знала що проблема в мені називала причину в Берліні у вечірках і безтурботності ти мовчки чекав і знав що восени я розуюся і піду по тобі ногами босими Ти як доля яка у нас не одна нове місто я знову сама

Schreibe einen Kommentar