Устами дитини смакує істина.

img_6669Щоп’ятниці діти отримують солодощі. Або не отримують. Це вже залежить від того, чи я не забуваю принести і чи діти пам’ятають правила поведінки. Звісно, не педагогічно підкормлювати діток солоденьким, але в кінці тижня можна. Початкова школа. Солодощі – головне. Отримавши в подарунок коробку цукерок „Золоте яєчко“, я відразу подумала про хороший український подарунок для німецьких дітей. Пакунок і назва з улюбленої казки багатьох „Курочка ряба“, навіяли ностальгічні мотиви. Я пригадала, як працювала на радіо „Луцьк“ і була Мишкою-Марушкою – автором і ведучою „Радіоказки“. Подумала, що обов’язково треба до Нового року записати диск з казками, адже в Німеччині діти часто слухають аудіо. Одним словом, повністю прониклася казковими спогадами про рідну Україну. Перші цукерки у формі яйця в золотій обгортці отримали Лія і Бенетт. Зачаровано я розповідала казку про золоте яєчко, а діти, з блискавичною солодкоїжкам швидкістю, поглинали смакоту. Тут прийшов тато Кено, забрати сина і друга сина на тренування з футболу, Кено і Яннесу теж випало по золотому яєчку. Тато розповідав про вплив цукру на дітей, я запитувала, чи є в німецьких казках аналог казки про золоте яєчко, як раптом нашу милу бесіду перервали крики дітей: „Там алкоголь! Там алкоголь!!!“
„Не може бути! Це – український шоколад“, – з впевненістю почала відбиватися я, в той час як тато уважно подивився на мене, з німецькою точністю перевіривши назву цукерок, але не знаючи кирилиці, мило усміхнувся, побажавши хороших вихідних і, забравши хлопців, пішов. Лія, майже плачучи, дожовувала цукерку. Бенетт плювався і простягував руку за ще одним золотим яйцем, я ж, ввімкнувши вихователька, мовляв, „слухайте дітки правду“, вголос почала читати складники, які написані і німецькою … На слові „Alkohol“ мене замкнуло, адже в українському варіанті стояло точніше – „спирт етиловий ректифікований“.
„В Франції є багато цукерок з алкоголем, тільки дітям іх їсти не дозволяють“, – розфілософствувався Еліас, мама якого француженка.
„Можливо, вони так по-українські смакують“, – з надією в голосі запитала Ліа, додавши „адже кожна країна має свій смак“.
Я ж, закипаючи всередини, запхала коробку в рюкзак, пригадавши цукерки „П’яна вишня“, з назви якої слідував вміст. А тут – золоте яєчко! Цукерки шоколадні! І жодного натяку на спирт. Люди добри, де ж таке бачено, щоб цукерки з алкоголем продавали, не вказуючи, що це для дорослих смакотик? Часу для роздумів було мало, я, почавши танцювати українські народні танці, які діти полюбляють, віддавала дітей в руки батьків, чуючи з коридору слова: „Юлія-алкоголь-цукерки“.
Робота вихователя заключається і в тому, щоб перевіряти, що дарувати. Хоча я не впевнена, що розпізнала би вміст спирту в шоколаді. З багатою фантазією не додумалася б, бо якщо до козацьких та гетьманськіх назв алкоголю вже звикла, хоча теж щоразу болить за це, але щоб казку про „Курочку рябу“ алкоголізували – вибачте, вперше.
В країні, де елементарно для дітей в машинах сидінь нема, зате алкогольні цукерки з казковою назвою є.
„Мишка бігла…“ Друзі, час хвостами махати, виправляючи світ, у якому забирають дитинство. Казки мають лишатися не заспиртованими. Бо скоро вже і така реклама піде: „Дитинство – п’яна пора“ чи „Спирт – дитяча вода“.
Прийшовши додому, перечитала все про шоколадні цукерки у формі яйця з начинкою помадною з додаванням шоколаду. „Склад: шоколад для формовання, цукор, патока, масло вершкове, какао-масло, спирт, ванілін.“ Далі про вміст продукту
і жодного слова про те, що алкоголь дітям заборонений. Чи ні?
Я написала кондитерській фабриці „Харків’янка“, з запитанням чи то цукерки для дорослих чи дітей? Чи дітей, які вживають алкоголь?
А „претензии по якости продукции принимает импортер Росийська федерация“. Є телефон і факс.
Поживемо, побачимо, яку солодку істину скажуть дорослі.
А поки я чекаю понеділка.