Вальдорфський семінар в Луцьку. „Колодяжне, Книгарня, кульмінація“.

Колодяжне
Ранок розпочався з поїздки в дім-музей Лесі Українки. Тепер не тільки я, а німці та швейцарці знають життєвий шлях Лесі. Після Колодяжного 10-класники киівської Вальдорфської школи «Софія» (№195) з евритмістом і музикантом вирушили на 14-ий Міжнародний Молодіжний Евритмічний Фестиваль у Віттені в Німечинні, де презентуватимуть евритмічний проект «Німого в лісі в нас нема нічого» за мотивами «Лісової пісні» Лесі Українки. Нехай мрія евритмістів – поставити повністю драму-феєрію, з отриманим імпульсом на Волині, знайде підтримку в Німеччині.
Графік початку вальдорфського семінару – о 14.00. За планом. В реальності на півгодини пізніше. Розпочавши з таким запізненням, люди починають приходити, туди-сюди ходити, безперервно телефонувати, розмовляти і знову телефонувати. Я внутрішньо розривалася. В мені говорив німець – де порядок і дисципліна? В іноземнитх доцентів прокинувся українець – все нормально. „Мені це відомо в роботі з сім’ями-біженцями“, пояснила Крістіане Ляйсте – вальдорфська вчителька, культурний менеджер, куратор, співорганізатор проектів у Німеччині та світі (м.Гамбург). В Луцьку третій день семінару був наче в Італії, де в спекотний день, нічого не лишається, як кричати і телефонувати. Нарешті до нас на семінар приїхали вальдорфські жінки з Рівного. Є ідея створити освітній центр західної України, де ми – міста-сусіди, зможемо разом навчатися і розвиватися. Прекрасні Мадонни приїхали з маленькими дітками. „Я почала навчання на вальдорфського вчителя в Києві: завагітніла і призупинила навчання“, – каже Мирослава. „Нам потрібний вальдорфський семінар в Луцьку“, – кажу я. Евритмічні вправи спліталися з плачем дітей, які, зрештою, почали повторювати рухи дорослих. Ми прожили введення цифр, відкривали, в чому ховається число, ритмічними вправами вистрибували і виспівували цифру. На заняттях з іноземної мови учасники семінару активно занурилися в англійську. Прийшли нові люди, які з захопленням ловили основу вальдорфської педагогіки – переживати предмет на собі. Школа у життя для життя. Дякували за іноземну мову, адже заняття по предмету – це дуже цінно, зауважила вчитель іноземної мови Лілія.
Книгарня
Ввечері була доповідь у книгарні „Є“ „Роль батьків у вальдорфській школі. Як заснувати вальдорфську школу в Луцьку?“Зустріч в книгарні вийшла неймовірно атмосферною. Перелік запитань, які посипалися на іноземних доцентів: Як фінансуються вальдорфські школи? Методика? Наскільки адаптована до часу ця педагогіка? Що таке евритмія? Як здають іспити випускники український вальдорфських шкіл???… „Де є запитання, там є і відповідь“, казав Рудольф Штайнер. „З цих запитань, які ви зараз поставили і які ще будуть жити у вас, можливо, виросте нова зустріч“, – сказала Еріка фон Луке Еріка фон Луке – евритміст, класний вчитель, вчитель музики, релігії та іноземної мови (французська), засновниця вальдорфської школи, яка розповідала про власний досвід заснування школи в Берліні. Рушійною силою в цій історії стали батьки. Після доповіді ми повечеряли в сімейному еко-кафе „Дядя PIZZA“, яке нас -гостинно пригощає. А, вийшовши на вулицю, послухали український спів вуличних музикантів:
„Не стидайся то твоя земля
Не стидайся то Україна
Добре там де нас нема
Стань для батька нормальним сином.“
Добре, що в Луцьку вже є вальдорфська ініціатива, громадська організація „12“ і освітній центр „Коло“ – все, що наближає до мрії – вальдорфської школи у Луцьку. Але ми потребуємо Тебе. Коло варто розширювати.
Кульмінація
Повертаючись додому, перповнені і щасливі, на переході Волі-Шопена на вимкненому сфітлофорі нас пропустив таксист, в той час як з другого ряду ледь не збила автівка… нової поліції. Вальдорфськими жестами я показала своє здивування, а у відповідь з бокового переднього сидіння отримала… – середній палець.
Відразу згадалася школа і пласт роботи як з дорослими, так і з дітьми. Сьогодні продовжуємо з 14.00. Адреса Виничченка 7/7.