Твоя, моя, наша школа або роль батьків у вальдофській школа „Голос Лілї“

«Ви проводите стільки вільного часу в школі? Ми б так не змогли!», «А чому ви в школі прибираєте, у вас немає прибиральниць?», «У вас стільки різних заходів, так цікаво, а в нас тільки навчання» – такі і подібні коментарі супроводжують мене ще з вальдорфського садочку і в школі їх не поменшало. Так, коли дитина відвідує вальдорфську школу і садок, це означає, що батьки обов’язково якось задіяні. Варіантів є багато, як і можливостей батьків чи потреб шкіл.
Почнемо з організаційного аспекту. Переважна більшість вальдорфських шкіл започатковуються батьками та керуються батьківською радою.Батьки роблять усе: від реєстрації та пошуку приміщення чи побудови школи до набору вчителів. Батьківська рада обирає колегію школи, при цьому зостається керуючим органом, який безкоштовно виконує різноманітні обов’язки (організаційні, контроль фінансів, втілення проектів, проведення культурних заходів, зв’язки з громадськістю та ін.). У великих вальдофських школах, останніми роками, колегію обирають частіше з батьків чи вчителів та оплачують їхню роботу.
Тобто, батьки у вальдорфських школах, особливо в молодих, є ядром та великою силою. Для того, щоб ця сила завжди була позитивною і керувала підприємством «школа» у правильному напрямку, потрібно спочатку, і в процесі спільної роботи, створити конструктивну систему комунікації між усіма дієвими особами. На прикладі нашої школи я бачила, наскільки складною, загрозливою для школи може бути ситуація, коли комунікація припиняється і люди не працюють зі спільною метою. У цьому випадку рятувальним колом можуть стати зовнішні консультанти.
Батьки є часто (спів)організаторами різних заходів. В Німеччині, як і в Україні, проводяться різні мистецькі, музичні, творчі заходи з метою реклами школи та заради прибутку на певні проекти. За вдалим концертом, про який напишуть у регіональній газеті, за яскравим святом з різноматною їжею, декорацією та майтерними саморобними речами для продажу, за усім стоять активні та завзяті батьки. І це при тому, що переважна більшість сімей працює та живе досить далеко від школи (20-30, а то й більше, км, це 30-40 хвилин на авто).
«Суботники» – явище притаманне багатьом приватним школам, які організовуються батьками. Приблизно 6-8 разів на рік проводяться різні проекти по будівництву, як от фарбування стін, садівництво – в залежності від пори року – прибирання клумб, садіння квітів, рукоділля, в основному з метою продажу виробів під час заходів.Суботник – це справжнє сімейне дійство, де кожен може працювати за своїми здібностями і бажаннями. А також – чудова нагода познайомитися та поспілкуватися з іншими батьками. Для дітей це завжди весело і радісно, бо вони не тільки проводять вільний час з друзями по школі, а й бачать, як батьки роблять їхню школу кращою і залюбки допомагають. Прибирання школи під час канікул, а деколи й частіше, також лежить на плечах батьків, наприклад миття вікон, дверей, шаф у кабінетах. Чому цим займаються саме батьки? Чи не можна оплатити додаткові години прибиральникам чи найняти садівника? Особливо для батьків-новачків це важливе питання. І це зрозуміло у сучасному світі, де вільного часу мало. Добровільна робота батьків для школи – це робота для спільноти, якою є вальдорфська школа. Коли батьки працюють в школі, вони переживають процес розуміння, що це не лише школа наших дітей, а й наша спільна школа. Спільнота, колектив батьків, вчителів та дітей є центральною характеристикою вальдорфських шкіл.
Робочі групи. Це – суто батьківські групи, які мають за мету опрацювати певний проект. Часто це підготовка до якогось заходу. Є групи, які зустрічаються щотижня і виробляють іграшки, прикраси, біжутерію, які пізніше продаються на різних шкільних та позашкільних ярмарках. Є групи, які проводять поодинокі проекти, як маленькі, так і великі.
Як приклад для останнього хочу розповісти про придбання якісного фортепіано для нашої школи. Потрібні кошти, 30.000€, ми, п’ятеро батьків, збирали за допомогою різних видів пожертв та концертів трохи більше року. Фортепіано, а разом з ним і школа, стали відомими у музичних колах і досі приходять прохання провести концерт в актовому залі з ексклюзивним музичним інструментом. Це є гордістю та додатковим прибутком для школи водночас.
Їдальня. Дуже важливою частиною шкільного життя є їдальня. Вальдорфська педагогіка надає особливого значення здоровому, різноманітному та сезонному харчуванню. Тому в їдальнях вальдорфських шкіл Німеччини, на відміну від державних, набагато кращий вибір та якість їжі. А для того, щоб ціни були доступні справді кожному, батьки по змінах готують, роздають обіди та прибирають самі. Попри велике фінансове значення, ця робота є неоціненною для шкільної спільноти. Діти з самого початку вчаться поважати їжу, приготовану їхніми чи іншими матерями чи татами.
Хіба у вальдорфських школах тільки активні і діючі батьки? Звичайно, ні. Як і в кожному іншому колективі є активні та не дуже. Причини цьому є різні, але потрібно визнати, що не всі батьки усвідомили вальдорфську ідею як колектив, спільнота та праця на благо школи та власних дітей.У деяких школах батьки, які не виконують потрібну кількість робочих годин (як правило 40 год./рік), мусять платити певний «штраф». Потрібно знати, що ідея штрафу у спільноті не є співзвучною з антропософським підгрунттям Вальдорфу, тому це питання є спірним.
Автор: Лілія Вьольфлє – магістр англістики та германістики, вчителька німецької мови, керівник освітніх проектів для дітей та підлітків, доцент німецької мови для емігрантів. Мама двох синів. Старший син закінчує другий клас вальдорфської школи, молодший відвідує вальдорфські ясла. Активна мама у різних шкільних заходах нашої школи.