Музика у вальдорфській школі „Голос Лілії“

В перших тижнях третього класу в нашій сім’ї почалась нова ера: син почав грати на трубі. Це була його мрія ще з дитсадка, зокрема через те, що перед Різдвом у нашій школі відбуваються маленькі концерти різдв’яних пісень на трубі. Це надзвичайне враження для дітей та батьків, які у ранкових сутінках заходять в школу, а там уже стоїть оркестр з учнів різного віку з вчителькою та лунає «Марія темним лісом йшла» чи «Тиха ніч». Урочисто грають трубачі, які цей концерт готують декілька тижнів, захоплено слухають школярі, батьки та дітки з садочку. Ця подія запам’ятовується надовго і надихає, як от нашого сина, навчитися грати на трубі.
Музика в цілому, та гра на інтрументах зокрема, відіграє велику роль у вальдорфській педагогіці. Ще в дитсадку діти щодня співають – традиційні пісні в залежності від пори року та свята. Релігійні свята також щедро супроводжуються піснями, наприклад, свято ліхтариків, Великдень, свято Миколая, Різдво… Особливо Різдво святкують довго і насичено – протягом чотирьох тижнів Адвенту. У нашому вальдорфському садочку пісні лунають ще до восьмої години ранку, коли приходять перші дітки. Вихователька з однією дитиною щодня запалює свічку на адвентському віночку і разом з дітьми та батьками починає співати різдв’яних пісень. Часто співи супроводжуються грою на пентатонічній лірі.
В школі з першого класу є урок музики, на якому діти самі вчаться грати на лірі, супроводжувати себе під час співу, компонувати свої перші пісні. Завдяки пентатонічній ліри одразу виходить гармонійна мелодія. Напрочуд швидко, протягом одного року, першокласники опановують цей інструмент і, без нот, швидше інтуїтивно, грають на цьому чудовому інструменті.
Паралельно школярі опановують ще один пентатонічний інструмент – флейту. На ній вони грають під час головного уроку разом з класним вчителем/ вчителькою. На відміну від держаних шкіл, в яких діти також вчаться гри на флейті, але в рамках уроку музики та лише у початкових класах, вальдорфці грають на цьому інструменті без обмеження. Деколи цікаво чути міркування батьків, для чого дітям потрібна флейта? Порівняно з фортепіано чи скрипкою, її часто називають непотрібною чи старомодною. Флейта ж це той простий духовий інструмент, який, за словами засновника вальдорфської школи Рудольфа Штайнера, дає дітям можливість відчути себе музичною істотою, дух якої перетікає у флейту. Дух тут можна розуміти, як дихання, бо під час гри дихання є дуже важливим. Діти вчаться його регулювати за допомогою метафор: вдихати потрібно так, як нюхати квітку, а видихати так, щоб струменем повітря підійняти маленьку пір’їнку. Пальці самі вчаться потрапляти на правильні дірочки, очі тут майже не потрібні. Я була дуже здивована почути гру сина та його друзів зі школи, коли вони вигравали перші пісеньки через два-три місяці після початку гри на інструменті. А іншим зацікавленим батькам я розповідаю, що вальдорфські школи не готують майбутніх флейтистів, але за допомогою цього іструменту, дитина заохочується творити музику, вчиться грати на флейті в класному хорі та тренує слух, дихання та рухи пальців для інших іструментів.
З четвертого класу більшість вальдорфських шкіл переходять на блок-флейту, яка дає можливість грати у ширшому музичному діапазоні та розвивати індивідуальні здібності окремих учнів.
Отже, музика супроводжує дітей в вальдорфських школах щодня: на головному уроці, на уроках музики та евритмії і, нерідко, на уроках іноземних мов. З п’ятого класу започатковуються класні оркестри, а також хор та оркестр середніх класів, які переходять пізніше в хор та оркестр старших класів. З приблизно сьомого класу учні присвячують щороку цілий тиждень музиці: вони їздять в спеціальні поїздки, інтенсивно поринають в музику, створюють нові композиції, які потім презентують батькам та іншим учням у формі концерту.
В кінці другого – на початку третього класу вчителі музики та класні вчителі пропонують дитині певний інструмент, який пасує її вдачі. Звичайно, у дитини є право вибору, лише для гри в шкільних оркестрах це має бути оркестровий інструмент. Діти, які ще не знайшли свій інструмент, співають в хорі.
В класі нашого сина майже третина дітей почала грати на інструментах в другому класі, велика частина починає наразі. На мою думку, класному оркестру не буде перешкод, бо вже зараз є декілька труб, фортепіано, скрипка, блок-флейта, барабани, саксофон та гітари.
Своє вміння діти можуть показати під час певних шкільних заходів та святкування дня народження інших учнів.
У бік вальдорфських учнів часто чути жарти, як от те, що вони «вміють танцювати своє ім’я» чи те, що вони в школі лише танцюють та співають. У цих жартах є певна істина – в початкових класах діти вивчають багато за допомогою пісень, віршів, рифм. В ритмічній частині головних уроків чи на уроках іноземних мов, під час спорту чи трудового навчання – дітей завжди супроводжує ритм та мелодія. Часто діти співають каноном чи багатоголоссям, ці жанри вони вивчають досить швидко, інтуїтивно.
Теми на уроках музики сягають від освітлення різних музичних епох, цікавих інструментів, біографій відомих музикантів аж до сучасної музики.
Коли я відвідую шкільні концерти, я відчуваю іскру захоплення, яке випромінюють учні, співаючи чи граючи на інструментах. Їхня радість це лише один аспект із багатьох, чому креативна гра на музичних інструментах є дуже важливою для розвитку юної особистості. Як показують численні дослідження (напр. http://www.hgbastian.de/veroffentlichungen.html, професор музичної педагогіки Ганс Гюнтер Бастіан про вплив занять музикою на розвиток дітей) завдяки заняттям музикою підвищується соціальна компетентність, навчальні здібності, креативність, душевна рівновага та розумова розвиненість.
Автор: Лілія Вьольфе – магістр англістики та германістики, вчителька німецької мови, керівник освітніх проектів для дітей та підлітків, доцент німецької мови для емігрантів. Мама двох синів. Старший син пішов у третій клас вальдорфської школи, молодший відвідує вальдорфські ясла. Активна мама у різних шкільних заходах вальдорфської школи.