Ясла у вальдорфському садку? „Голос Лілії“

Ще зовсім недавно (приблизно 15 років тому) вальдорфські дитсадки приймали дітей з віку 4 – 4,5 років. Ситуація змінилася дуже швидко та радикально: утворилися групи з трьохрічними дітьми, що в німецьких комунальних садках давно було стандартом, а також ясла різних форматів з 12 місяців.
На початок цікаво почитати Рудольфа Штайнера щодо розвитку самостійності у дитини.
Після народження та протягом першого семиріччя дитина проходить три етапи:
перші два-два з половиною роки можна порівняти з першим триместром вагітності, коли дитина є повністю залежною від материнської утроби. У цей період життєва сила дитини розвивається в тісній залежності від її оточуючого середовища. Вона не може задовольнити свої потреби, її потрібно годувати, одягати, носити і т.д.
Наступні два роки (до 4,5 років) відповідають другому триместру вагітності. На цьому етапі дитина росте, міцніє, але все ще є залежною від утроби материнської.
4,5 років – це вік, який вважається найсприятливішим для вступу в дитячий садок. Він відповідає останньому триместрові вагітності. Приблизно з 24-го тижня вагітності дитина може жити і розвиватися поза материнською утробою, за допомогою інкубатора та лікарів. Тобто, дитина все ще потребує тісного контакту з батьками, але вже розвиває власну самостійність. Вона їсть та одягається самостійно, спілкується з людьми поза знайомим та сімейним колом, вчиться розвивати дружні стосунки з іншими дітьми і здобуває соціальну зрілість.
У сучасному суспільстві, коли пропагується рівність чоловіка та жінки, бачення потреб дитини з минулого століття звучать, можливо, неактуальними. Принаймні в Німеччині більшість жінок починають працювати, коли дитині виповнюється рік чи, максимум, два. Тому питання ясел є дуже актуальним, зокрема і для вальдорфських садків. Можна довго сперечатися, чи потрібно стовідсотково дотримуватися порад Штайнера та віддавати дитину лише у віці 4,5 років у дитсадок. Є сім’ї, які саме так це роблять. Переважно матері піклуються про дітей та домогосподарство. У більшості ж випадків діти починають відвідувати дитсадок з трьох років, протягом останніх 10 років ще раніше.
Велику роль у такому розвитку подій відіграли декретні кошти, які в 2007 році почали надаватися державою протягом року або двох. Тобто, переважно, дітей починають віддавати у ясла з 12 місяців. Для вальдорфських садків це великі зміни, але вони йдуть в ногу з часом та надають можливість вальдорфського виховання сім’ям, які цього потребують.
Отже, питання стоїть не „Чи можуть існувати вальдорфські ясла“, а „Як повинні працювати ясла на благо дітей віком від одного до трьох років?“
Наразі в Німеччині існують та постійно утворюються ясла (5 днів) та ігрові групи (1-3 днів), основою для яких є концепція догляду за дітьми Еммі Піклер. Відома дитяча лікарка (1902-1984) працювала в Будапешті у дитячих притулках та створила систему виховання, в якій діти без батьків можуть рости емоційно врівноваженими. Її концепція вбачає три основні напрямки:
– стабільне особистнісне спілкування, яке забезпечує емоційну врівноваженість дитини. Еммі Піклер вважає, що це може бути лише одна вихователька, яка по-особливому відповідає за певну частину дітей в групі;
– інтерес виховательки до особистості дитини та її різнобічного розвитку, що проявляється в орієнтації дорослого на сигнали дитини. Тобто вихователька чекає, поки дитина покаже, що готова до співучасті в дії або сама проявляє бажання активності;
– догляд за дитиною: найважливіші, найінтимніші моменти взаємодії між дорослим та дитиною відбуваються в процесі годування, купання, переодягання, прогулянки. Вихователька завжди говорить дитині про те, що вона робить та чому. Вона чекає на сигнал від дитини, чи готова вона до тієї чи іншої дії і тільки тоді починає її виконувати, тобто нічого не робиться проти волі дитини. Дорослі готують сприятливе для розвитку середовище і діти самі вирішують, коли і як діяти. Дітей не навчають повзати, ходити, розмовляти, їсти, стрибати та ін., а своїми діями, словами та відповідно підготованим середовищем (меблі, предмети та умови для гри) дорослі пропонують їм оптимальний шлях для розвитку.
У своїх концепціях німецькі вальдорфські ясла орієнтуються на систему Еммі Піклер, поєднуючи її з елементами вальдорфської педагогіки:
використання природніх матеріалів для гри та оточуючого середовища (вовна, натуральне дерево, шовк);
хороводи-дійства, пісні, вірші, пальчикові ігри;
ритм дня, тижня, року;
сталі привітання, подяки, вислови протягом дня (зранку, при прощанні, перед та після прийому їжі, під час миття рук, прибирання кімнати після гри та ін.);
екологічно чиста, якісна їжа;
побутові дії дорослого, які діти можуть наслідувати, наприклад приготування їжі, прибирання кімнати;
маленькі групи – до 10 дітей та 2 виховательки чи вихователі.
Ще важливо додати, що в Німеччині є багато можливостей здобути знання про вальдорфську педагогіку для дітей до 3-х років у рамках професійної освіти, зокрема вивчати в університеті, а також на різноманітних семінарах та курсах.
Ясла в вальдорфському садку, чи можливо це? Відповідь одна – так. Але обов’язково з якісною підготовкою персоналу і відповідною організацією та логістикою.

Автор: Лілія Вьольфе – магістр англістики та германістики, вчителька німецької мови, керівник освітніх проектів для дітей та підлітків, доцент німецької мови для емігрантів. Мама двох синів. Старший син у третьому класі вальдорфської школи Rudolf-Steiner-Schule Dietzenbach, молодший відвідує вальдорфські ясла. Активна мама у різних шкільних заходах вальдорфської школи.